Тихо да мирно живу я, з людьми бо не знаюсь,
Я тільки з ними щоденним добром подїляюсь.
Викопав їм я колодїзь в житейській пустинї,
Щоб між запеклих сердець-каменюк на Вкраїнї
Добрій душі одинокій від згаги не вмерти,
І надписав на нїм: Благотвори і по смерти.