Анотований "Улісс"/Стор 034
| ◀ Стор 033 | Анотований "Улісс" , перекладено користувачами Вікіджерел Стор 034 |
Стор 035 ▶ |
|
- — Але торгаш, сказав Стівен, це той, котрий дешево купує і дорого продає, єврей він
чи не єврей, чи не так?
- — Вони згрішили проти світла, значуще промовив містер Дізі. І ви можете
побачити темряву в їхніх очах. Ось чому вони скитальники на землі
по цей день.
- На сходинах паризької біржі золотошкірі люди показують
курс на пальцях з дорогоцінними перснями. Гусячий ґелґіт. Вони юрмляться галасливі, невиховані
біля храму, в їхніх головах під недоладними циліндрами замислюються зловмисні оборудки. Не
їхнє: ці одежі, ця мова, ці жести. Їхні витрішкуваті неквапливі очі суперечили
їхнім словам, жести пристрасні, але необразливі, хоча вони знали про ворожнечу зосереджену
навколо них і знали, що їх старання марні. Марна наполегливість багатіти і запасати.
Час без сумніву розпорошить все. Багатство, нагромаджене при дорозі, його розграбують
і пустять по руках. Очі їх знали роки блукань і, терпенні, знали безчестя їхньої плоті.
- — А хто ні? – сказав Стівен.
- — Що ви маєте на увазі? – запитав містер Дізі.
- Він зробив крок вперед і зупинився біля столу. Щелепа відвисла
вбік з непевністю. І це мудрість старості? Він очікує почути пояснення від мене.
- — Історія, промовив Стівен, це моторошний сон, з якого я намагаюсь
прокинутись.
- На полі хлопчаки знову здійняли крик. Сюрчання свистка: гол.
А раптом цей моторошний сон дасть тобі копняка під зад?
- — Несповідимі шляхи Господні, сказав містер Дізі. Вся історія
рухається до єдиної великої цілі, явлення Бога.
- Стівен, тицьнувши пальцем у вікно, проказав:
- — Ось Бог.
- — Ура! Гей! Фіііть!
- — Що? – запитав містер Дізі.
- — Крики на вулиці, відповів Стівен, знизавши плечима.
- Містер Дізі опустив очі і деякий час пошарпав
пальцями крила носа. Потім підняв погляд і залишив носа в спокої.
- — Я щасливіший за вас, сказав він. – Ми наробили багато помилок
і багато гріхів. Жінка принесла гріх в світ. Через жінку, що
не відрізнялася доброчесністю, Єлену, яка втекла від Менелая, греки десять років
вели війну проти Трої. Невірна дружина вперше привела чужоземців на
наші береги, дружина МакМоро і її коханець О’Рурк, принц
Брефнійський. І Парнелла занапастила жінка. Багато помилок, багато невдач, але