Антологія римської поезії/Горацій/До Левконоі. Оди I, 11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антологія римської поезії
Горацій
пер.: Микола Зеров

Оди I, 11. До Левконоі
• Інші версії цієї роботи див. До Левконої

ГОРАЦІЙ.
Оди I, 11.

 

НЕГОЖЕ нам, о Левконоє, знати
Яку нам суджено в життю наземнім путь;
Халдейських віщунів не будем ми шукати:
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Чи добре житимем, чи скоро час розстання —
Приймаймо з дякою, що Доля нам дає,
Хоч може ця зіма для нас зіма остання,
І вже не чутимем, як море в беріг б'є.
Розумна завжди будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай,
І безліч днів живи безжурних та веселих,
І лиш на це життя надію покладай.
Минає хутко час. Лови, лови хвилини.
Не вірь прийдешньому, що нам назустріч лине.