Антологія римської поезії/Горацій/До Левконоі. Оди I, 11
| ◀ Вергілій. Енеїда V, 835—871 | Антологія римської поезії пер.: Микола Зеров Оди I, 11. До Левконоі |
Горацій. Оди I, 32. До ліри ▶ |
|
ГОРАЦІЙ.
Оди I, 11.
НЕГОЖЕ нам, о Левконоє, знати
Яку нам суджено в життю наземнім путь;
Халдейських віщунів не будем ми шукати:
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Чи добре житимем, чи скоро час розстання —
Приймаймо з дякою, що Доля нам дає,
Хоч може ця зіма для нас зіма остання,
І вже не чутимем, як море в беріг б'є.
Розумна завжди будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай,
І безліч днів живи безжурних та веселих,
І лиш на це життя надію покладай.
Минає хутко час. Лови, лови хвилини.
Не вірь прийдешньому, що нам назустріч лине.