Перейти до вмісту

бахур

Матеріал з Вікіджерел
бахур

Ба́хур, ра и ба́хурь, ря, м. 1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрюк. Шух. I. 32. 3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех. 4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Ба́хур, ра и ба́хурь, ря, м. 1) Волокита, ловелас, развратник. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрю́к. Шух. I. 32. 3) Мальчуган, ребенок. Желех. 4) Еврейский ребенок. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Ба́хур, ра м. 1) Волокита, ловелас, развратник. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрюк. Шух. I. 32. 3) Мальчуган, ребенок. Желех.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937