белькотіти

белькотіти

Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькота́ти. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Белькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924