Буковина/1892/1/Перегляд полїтичний
| ◀ На сьвятім вечорі | Буковина. Ч. 1 під ред. Сильвестра Дашкевича Перегляд полїтичний |
Буковинські товариства рускі ▶ |
|
Від коли послїдними лїтами відносини европейских держав до себе стали си так непевними, що кождої хвилї можна було надїяти ся вибуху війни, ввійшло майже в звачай, що монархи поодиноких держав, старали ся задля успокоєня своїх горожан висказувати при важиїйших нагодаї свої погляди на загальне положенє полїтичне. За приміром монархів пішла розуміє ся i европейска праса, котра опираючи ся на більше або менше вірній інформациї засягненій в міродайних кругах, подає рівно-ж від часу до часу вісти про загальну ситуацию. Так і з нагоди зміни року заговорили часописи о загальнім положеню полїтичнім, а коли вірити в їх запевненя, то мир в Европі на довший час запевнений, Особливо нїмецкі і францускі ґазети привитали новий рік дуже мирними статями, а бруксельска газета „Nood“, що має зносини з мінїстерством заграничних справ в Петербурзї, завіряє, що мир так спльно тепер забеспечений, як ще нїколи не був від року 1870-го т. є. від нїмецко-французкої війни. Сю вістку евролейскої праси приймити ми можемо тілько з як найбільшим вдоволенєм, бо як кому, то нам Русинам мпра дуже а дуже потрібно.
З полїтики австрийскої піднести належить особливо факт іменованя одного члена лїберальних Нїмців, ґр. Гандольфа Кінбурґа, совітника суду в Лїнцу, мінїстром без теки. Факт сей доводить, що правительство австрийске, котре вже від отвореня нової ради державної відносило ся до Нїмцїв-лїбералів, недавних ще найзавзятїйших противників правительства ґр. Тафого, трохи прихильнїйше, поступило о крок дальше і не дуже вже від того, щоби приняти їх в склад своєї більшости. Для Нїмців факт сей уважатись мусить немалим здобутком вже хоть би з тої одної причини, що тим способом мати муть они в радї мінїстрів свого заступиика, котрий при кождій нагодї старати ся буде заступати інтереса свого сторонництна, а заразом будо посоредником межи сим сторонництвом а правительством.
Не без полїтичної ваги є также іменованє посла до ради державної і члна кола польского дра Вилиньского шевом секцийним в мінїстерстві торговлї і директором державних зелїзниць на місце бр. Чедіка, а то тим більше, що іменонанє се наступило майже рівночасно з іменованєм ґр. Кінбурґа мінїстром, з чого заключати можна що вилив Поляків і Нїмцїв у центрального правительства послїдними часами ще більше скріпив ся.
Рада державна розпочала 8-го л. сїчня на ново свої наради. На деннім порядку є реферати з петиций виготовлені комісиями: зелїзничою петицийною, податковою, адмінїстрацийною, господарскою і коміснєю оборони краєвої, а дальше справозданє о кількок виборах послів, межи иншими і галицкого посла з залїщицкого повіта ґр. Борковского. Нова сесия ради державної має бути досить коротка, бо по ухваленю торговельних трактатів, які заключено з кінцем минувшого року з Нїмеччиною і Італїєю, і по полагодженю кількох найбільше пекучих спра буде відложена аж до осени. По відроченю рад держанної будуть скликанї краєві сойми на звичайну сесию.
В Галичиї відбули ся минувшого місяц два повітові рускі віча а то 12-го грудня віче повітове в Бродах а 30-го грудия віче повітове в Турцї. Що віча такі для нас Русинів мають в загалї дуже велику вагу, о тім не треба чейже богато говорити, а вказуємо тілько на те, що після нашої думки Русини лише в той спосіб змогли би найскорше добити ся прав своїх, коли би всї однодушно їх домагали ся, бо звістно „громада великий чоловік“ і з голосом громади мусить кождий числити ся. Послїдні же два віча ще тим важнїйші, що головну участь взяли в них самі селяни, котрі розумно і рішучо висказували на них свої кривди і свої бажаня. З важнїйших резолюций, запавших на сих вічах, наводимо слїдуючі: I) На вічу в Бродах 1) в справі щкільництва: щоби на конферециях учтельских оброблювано і обговорювано задачі по руски; щоби виключено в школах народних чисто руских науку язика польского; щоби залажено чотири рускі симинарії учительскі; щоб в народних школах учено сьпіву церковного та ручних робіт; щоби учителїв Русинів не переслїдовано за їх патріотизм і щоби взагалї усунено польщенє руских шкіл народних, 2) в справах полїтичних, щоби заведено загальне голосованє і усунено вибір після курій виборчих, 3) в справах економічиих; щоби люди не платили податку від ґрунту анї від хати, тілько від доходу; щоби від того, що кождий потребує конче на свій прожиток, не платити нїякого податку; щоби не можна лїцитувати ґрунту, тілько дохід з ґрунту і то ту часть, яка лишає ся по заспокоєню конечних потреб довжника; щоби держава помагала громадам набувати на власність ґрунта: щоби скасувати непотрібиі такси і штемплї; щоби вменшити податки від спілок громадских і щоби скасувати акцизи під річий конче потрібних до житя, а натомість наложити податки на такі річи, що служать лише для забави та для окраси. II) На вічу в Турцї: 1) в справі шкільництва: щоби народні учителї були тої самої народности і того обряду, якого є більшість шкільних дїтий, щоби управи руских шкіл переписували ся з властями по руски; щоби усунено науку язика польского в шкіл руских; щоби в склад ради шкільної краєвої входила половина членів Русинів і щоби громадам утримуючим школи признано право презентованя учителїв і т. д.; 2) в справах полїтичних: щоби завести загальне тайне голосованє, так само ни се рішено на вічу в Бродах, 3) в справах економічних: щоби старати ся помагати селянам в поправі їх сільского господарства; щоби громади сельскі вносили петиций до ради державної о знижене цїни соли і заведенє державних місць продажи соли; щоб власти державні дозволили селянам для оборони від диких зьвірів (в горах) без всяких коштів носити оружіє; щоби закладати читалнї, шпіхлїрі і каси позичкові; щоби селяни купували двірскі ґрунта і парцелювали їх межи себе; щоби зменшити число войска, знижити лїта служби войскової а до вправ войскових покликувати в час для селян догідний; щоби податок був рівномірно розложений на богатих і на бідних так, щоби богаті платили більше а бідні менше і то лиш від свого доходу; щоби дрібні справи судові віддано громадским судам; щоби громади звільнити від стяганя податків; щоби управильнено гірскі ріки і потоки; щоби скасувати шарварок дороговий, і щоби наука в школах була дешева і доступна для біднїйших людий.