На петицию о заложенє рускої школи народної в Чернівцях яку подали тамтого року черновецкі Русини до ради міскої, висказали ся славні черновецкі педаґоґи на засїданю міскої ради шкільної дня 16-го грудня 1891 р. так, що такої школи не треба. Оттакі то у нас педаґоґи, що кажуть, що для руских дїтий, яких після виказу іншпектора є аж 933, не треба рускої школи! Не дивуємо ся нїкому, а самому іншнекторови проф. Рептї, котрий на те з уряду пастановлений, щоб дбати про духове добро всїх міщан, а не уміє справедливо віднести ся до потреб руских міщан. Рустни черновецкі ба і всї буковиньскі най знають, хто і як їм жичить, а п. Рептї і всім членан славної ради шкільної скажемо, що ми школу ту мати мусимо, хоч би і против їх волї: на се ми дорогу найдемо. І у Львові були такі головачі, що гадали, що для руских дїтий вистарчать польскі школи, та найвисший трибунал адмінїстрацийний не прихилив ся до їх думки, а признав право Русинам.
Думаємо, що і черновецкі Русини не гірші і найдуть своє право.
