воріття

воріття

Ворі́ття, тя, с. Место у ворот. Перві свати по-за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возврат, возвращение. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття́.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ворі́ття, тя, с. Место у ворот. Перві свати поза воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возврат, возвращение. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ворі́ття, тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924