Всесвітна історія/II/Франконьска держава
| ◀ Араби | Всесвітна історія. Том II Франконьска держава |
Церковні відносини з початком середних віків ▶ |
|
Кльодвик 481.-511. Франки, ґерманьский нарід, мешкав підчас вандрівки народів над Реном і дїлив ся на дві части: франків надморских і франків салїйских. Франки не творили одноцїльної держави, але були поділені на численні племена, які получив разом король Кльодвик, що був наслїдником казочного короля Меровея, від котрого ціла династия Кльодвика носила назву Меровінгів. (481.-751.) Не перебираючи в средствах, зумів Кльодвик не лише зєднати під своїм скиптром всіх Франків, але постановив сполучити під своїм володїнєм цілу нинїшну Францию.
В серединї Ґалїї панував послїдний римский намісник Сияґрій, котрий по упадку західно-римскої держави приняв титул короля і володїв самостійно. Проти него звертає ся Кльодвик, побиває єго в битві під Соасон 486. і кладе конець римскому панованю.
Франки принимають християньство. В десять літ по битві під Соасон напав Кльодвик 496 р. на Алєман, що мешкали над горішним Реном, побив їх а їх край прилучив до своєї держави. Підчас битви з Алєманами зробив Кльодвик обіт, що наколи удасть ся єму побідити Алєман, то прийме Христову віру. Франки до сего часу були поганами і доперва по війнї з Алєманами приняв Кльодвик разом зі своєю дружиною хрест по католицкому обряду. Принятє християньства Франками є дуже важною подією, бо Франки були першим нїмецким народом, що приняв христяньство по католицкому обрядови. Всї Нїмцї принимали християньство в арияньскій єреси, через що були всюда зненавидженими давною католицкою римскою людностию. Коли-ж Франки приняли хрест в католицкім обряді, вся давна римска людність звернула ся до них і помагала їм у всіх борбах з иншими не католицкими народами. Тимто і поясняє ся великі і легкі побіди, яких довершив Кльодвик на своїх сусїдах.
Хотяй Кльодвик приняв хрест, то в душі позістав на дальше поганином, але де було єму потреба християньства для покритя своїх діл, там покористував ся ним дуже радо. І так під позором оборони католиків, переслідуваних Візиґотами в полудневій Франциї, ударяє на короля Візиґотів Алярика II. побиває єго в битві під Поатіє (Poitiers) 507. і виперає Візиґотів цїлковито з полудневої Франциї. Візиґотам полишає ся від тепер лише піренейский півостров, де їх держава устояла ся єще до 711. р.
Наслїдники Кльодвика. По смерти Кльодвика провадили єго сини дальші завойованя і розширили границї франконьскої держави, але незгода в королївскій родинї, довела до подїлу держави. Істория панованя наслїдників Кльодвика се сумний образ нелюдянности, жорстокости, віроломства і родинних борб серед яких держава Кльодвика дїлить ся на части. Найбільше жорстокою і завзятою була борба поміж двома королевими, Брунегільдою з Австразиї і Фредегондою з Нейстриї. Остаточно держава Франків поділила ся на дві части, східну Австразию в якій переважав германьский елємент і західну Нейстрию з перевагою романьского елєменту.
Кароль Мартель. Королі обидвох франконьских держав не мали жадного значіня, а були королями лише з імени. Цїлу управу держали в своїх руках урядники, що мали давнїйше лише нагляд над двірским господарством і завідували королївским двором. Тоті урядники звали ся Майордомами (Maior domus). Одним з таких майордомів був Пепін Молодший з Австразиї, він побив майордома з Нейстриї і сполучив цілу франконьску державу в своїх руках. Єго син Кароль Мартель, (Молот) управляв державою від 714. — 741. р. і вславив ся побідою над Арабами, котрі бувши Іспанїю впали до франконьскої держави. В кровавій битві помежи двома місцевостями Тур а Поатіє (Tours, Poitiers) 732. що тревала сїм день, побив Кароль Мартель Арабів, чим став немов щитом Европи, перед музулманами. Через сю побіду одержав Карол Мартель таке значінє і повагу, що єго син Пепін Малий, міг вже усунути послїдного з родини Меровінґів і оголосити ся королем Франків 751. р.