Всесвітна історія/II/Франконьска держава

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
§ 7

Кльодвик 481.-511. Франки, ґерманьский нарід, мешкав підчас вандрівки народів над Реном і дїлив ся на дві части: франків надморских і франків салїйских. Франки не творили одноцїльної держави, але були поділені на численні племена, які получив разом король Кльодвик, що був наслїдником казочного короля Меровея, від котрого ціла династия Кльодвика носила назву Меровінгів. (481.-751.) Не перебираючи в средствах, зумів Кльодвик не лише зєднати під своїм скиптром всіх Франків, але постановив сполучити під своїм володїнєм цілу нинїшну Францию.

В серединї Ґалїї панував послїдний римский намісник Сияґрій, котрий по упадку західно-римскої держави приняв титул короля і володїв самостійно. Проти него звертає ся Кльодвик, побиває єго в битві під Соасон 486. і кладе конець римскому панованю.

Франки принимають християньство. В десять літ по битві під Соасон напав Кльодвик 496 р. на Алєман, що мешкали над горішним Реном, побив їх а їх край прилучив до своєї держави. Підчас битви з Алєманами зробив Кльодвик обіт, що наколи удасть ся бувши Іспанїю впали до франконьскої держави. В кровавій битві помежи двома місцевостями Тур а Поатіє (Tours, Poitiers) 732. що тревала сїм день, побив Кароль Мартель Арабів, чим став немов щитом Европи, перед музулманами. Через сю побіду одержав Карол Мартель таке значінє і повагу, що єго син Пепін Малий, міг вже усунути послїдного з родини Меровінґів і оголосити ся королем Франків 751. р.