Всесвітна історія/II/Араби
| ◀ Східно-римска держава за цїсаря Юстинїяна і його наслїдників | Всесвітна історія. Том II Араби |
Франконьска держава ▶ |
|
Арабія і Араби. В полуднево-західній Азиї лежить великий (5 разів такий як Австро-Угорщина) півостров Арабія, окружений зі всїх сторін високими, місцями до 3.000 m. доходячими горами. Середуча Арабія се височина, винесена до 1000 m. понад позем моря, позбавлена рік і води, є майже пустинею, лише місцями покриває сї зелена трава. Найбільше значінє в істориї має західне побереже Аравії, де лежить країна Геджас зі сьвятими магометаньскими містами Меккою і Медіною.
Аравію замешкували від давна народи семіцкого походженя. Они занимали ся в части рільництвом, в більшости торговлею і годівлею товару (славні арабскі конї.) Подїлені були Араби на численні племена, які рядили ся патриярхально. Поодинокі племена жили з собою у вічній незгодї і провадили завзяті борби. Вірили вправдї в одного бога, але їх релїґійні понятя про сего бога були дуже неясні, побіч него вірили Араби в множество духів, сьвяте камінє, дерева а навіть ставили бовванів, яким віддавали божі почести.
Магомет. В тім то краю жив в VII. віцї по Хр. Магомет (ур. около 570. умер 632.) творець магометаньскої віри. Ще дитиною відумерли єго родичі, тому ховав ся він у вуйка, богатого купця, з котрим часто їздив в дорогу, при чім бачив богато країв і пізнав всїлякі народи. Дорізши вступив в службу богатої вдови Хадіджи і провадив єї каравани в далекі краї. По якімсь часї оженив ся з Хадіджою, прийшов в сей спосіб до великого маєтку, закинув торговлю і віддав ся лише релїгійним роздумованям. В часї своїх подорожий пізнав Магомет (хоть побіжно) релїґію християньску і жидівску, але анї одна анї друга не прийшла ему до вподоби, проте постановив утворити нову релїґію. Раз заснув він в печері недалеко Мекки і у снї мав ся єму явити ангел, який візвав єго до голошеня нової віри. Пізнїйше оповідав Магомет, то нераз коли сидїв самітно, злїтав до него божий дух у видї голуба і шептав ему до уха нові правди віри.
Іслям. По довгих роздумованях виступив Магомет публично і став голосити нову науку, яка дуже скоро ширила ся поміж арабскими племенами, бо не жадала нїякої повздержливости, але давала повну свободу жадобам чоловіка. Магомет учив: Є лише оден Бог Аллаг, а Магомет є єго найбільшим пророком. Мойсей і Христос після науки Магомета були також пророками, але не такими великими як він, бо лише ему обявив Бог всї правди віри. Після науки Магомета мав кождий чоловік пять разів денно молити ся звернений лицем до Мекки, постити, давати милостиню, бодай раз в житю пійти на прощу до Мекки, не їсти свинячого мяса, не пити вина і сьвяткувати пятницю, яка мала бути сьвяточним днем. Цїла наука Магомета опирає ся на призначіню, він учив, що кождий чоловік має вже з гори назначену долю чи недолю, житє і смерть, спасенє і проклятє. Найбільше щастє можна заслужити собі борбою за віру, за Магомета і вітчину, а кропля крови пролята за віру буде значити більше як два місяцї посту.
Геджра. Науку Магомета названо іслям і списано єї в книзї що зве ся коран. Зразу приняло науку Магомета дуже мало людий, а навіть виступили проти Магомета арабскі сьвященики. В Мецї була чотирокутна сьвятиня звана Кааба. В одній стїнї сеї сьвятинї був вмурований чорний камінь, який мав упасти з неба і на нїм показували сьвященики слїди Авраамової стопи. Настоятелями сьвятинї Кааби були Корейшити Магометові племенники. Корейшити бояли ся, що нова наука позбавить їх великих доходів, які побирали від прочан, що приходили до сьвятинї, тому виступили проти Магомета і примусили єго до утечі з Мекки до Медини. Утеча Магомета з Мекки до Медини зве ся Геджра і від неї розпочинають магометани свою еру, беручи рік 622. після Християньскої ери за перший. В Мединї число приклонників Магомета зростало дуже скоро, так що вже в недовгім часї станув Магомет на чолї численної дружини, вернув до Мекки, побив Корейшитів і не лише Мецї накинув свою науку, але здобув цїлу Арабію, в якій приневолив всїх огнем і мечем до принятя єго віри. Магомет хотїв ширити свою віру і поза границями Арабії, але несподївано заскочила єго смерть в Мединї 632 р.
Наслїдники Магомета носили назву халїфів і були так як Магомет найвисшими володарями і найвисшими єреями. За другого з ряду халїфа Омара підбили Араби перску державу, а візантийскій державі видерли Сирию і Єгипет, де підчас занятя Александриї згоріла велика бібльотека. Араби виправляли ся і на сам Царгород, але Греки знищили їх фльоту за помочию підводного огня і Араби відступили від міста.
Араби в Іспанїї. Послїдним з халїфів з родини Магомета був Алї. За єго панованя вибухла домова війна, серед якої прийшла до панованя родина Омаядів 661.-750. Омаяди, перенесли столицю держави до Дамаску, підбили цїле північне побереже Африки, перейшли гібральтарский пролив, увійшли до Іспанїї, побідили Візиґотів під Херес де ля Фронтера 714. і здобули цїлу Іспанїю. З відси пробували Араби розширити своє панованє на Ґалїю, але побиті Каролем Мартелем залишили сей плян.
В роцї 750. вибухло проти Омаядів повстанє, на чолї котрого станув Абуль-Аббас. Цїлу родину Омаядів вимордовано, лише одному з них Абдер-Рагманови удало ся утечи до Іспанїї, де дав початок новому осібному халїфатови Омаядів в Іспанїї. Столицею нового халїфату була Кордова, де арабска наука дійшла до найбільшого розвою, найкрасше розвинули ся ту медицина, математика, ґеоґрафія і астрономія. І в штуцї полишили Араби богато памяток в Іспанїї; до найкрасших належать мошея в Кордові і палата Альгамбра. Арабска штука не була ориґінальною, бо Араби примішали ріжні первні від всїх підбитих народів. Їх ориґінальними первнями були мінарети, високі а стрункі вежочки і арабески. Магомет заборонив всїм музулманам рисувати і малювати людий та зьвірята, тому богаті у фантазию Араби, ограничали ся в рисованю і мальованю ріжнич простих і кривих лїнїй, які разом взяті давали вигляд пестрих килимів. Такі малюнки звали Араби арабесками).
З поміж Аббасидів, що володїли від 750.-1258. вславив ся найбільше Гарун аль-Рашід, рівночасник Кароля Великого, великий покровитель науки і штуки.