Вікіджерела:Поезія сьогодні/12 серпня
Доля. (Львів, 1897)
— Чого голота скіглить так? —
Спитав мене дукач.
— Глянь за ворота, що там, як, —
То сам — кажу — побач.
Білїв ся снїг. Мороз тріщав,
Хапав ся нам до вух.
Трусились ми: не захищав
Від холоду й кожух.
Дїдусь сивенький зустрівсь,
Весь гнеть ся в три біди.
— По що в таку добу поплївсь,
Питаю я: куди?
— По що? — Відрік дїдусь на те:
Бо в хатї не теплїйш;
От і бреду, чи не дасте
На вязку дров хоч гріш. —