В молодії давні літа (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В молодії давні літа



В молодії давні літа
Від кохання без привіта
Я палав не раз;
Дорогі тепера дрова,

Згас вогонь, душа здорова,
Далебі! от се й гаразд!
Красна любко, не журися!
Нащо сльози? схаменися!

Так роби, як я:
Ти живи, поки живеться,
А журбу забудь, – минеться!
Далебі! та й будь моя.