грець
|
|
Гре́ць, ця, м. 1) Музыкант, игрок. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Ге́рець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексический удар, паралич, пострел. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. I. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гре́ць, ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. I. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Гре́ць, ця, м. 1) Музыкант, игрок. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексический удар, паралич, пострел. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. I. 246. Щоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937