Дзьвін/Абадонна
Зовнішній вигляд
< Дзьвін
◀ Метаморфоза | Дзьвін Абадонна |
Праведне пануваньнє ▶ |
|
LXXV.
АБАДОННА.
Аминь, аминь глаголю вамъ, яко вся отпустятся согрѣшенія сыномъ человѣческимъ, и хуленія, елика аще восхулятъ: а иже восхулитъ на Духа Святаго, не имать отпущенія во-вѣки, но повиненъ есть вѣчному суду.
Марка гл. III, 28, 29.
Я вас намалював, недовірки сьвятини,
Хулителі ключа живого Гипокрени.
Чудовищем гидким до-віку на Вкраіні
Стояти буде образ ваш мерзений.
И дітям матірки віддалеки на него,
Як на пекелний лик, показувати будуть,
На зневажателя натхненьня пресьвятого,
И діти Абадонну не забудуть.
И, як в німих віках потоне Украіна,
Над нею чудищем гидким стояти буде
Моя гидотою бессмертная картина,
Щоб гидували вами вічно люде.