Перейти до вмісту

жура

Матеріал з Вікіджерел
жура

Жу́ра, ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.

Жура́, ри́, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Жу́рка. Вх. Зн. 17.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Жу́ра, ри, м. = Джу́ра. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.

Жура́, ри́, ж. = Журба́. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Жу́рка. Вх. Зн. 17.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Жу́ра, ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.

Жура́, ри́, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люди, що я не журюся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Жу́рка. Вх. Зн. 17.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937