Перейти до вмісту

Записки НТШ/53/До руської біблїоґрафії XVIII в.

Матеріал з Вікіджерел
Записки НТШ/53
під ред. Михайло Грушевський

До руської біблїоґрафії XVIII в. (Іван Франко)
• Цей текст написаний желехівкою. 1903

До руської біблїоґрафії XVIII в.

До числа біблїоґрафічних рідкостий руського кирильського друку давнїйших віків, згаданих мною в давнїйших томах „Записок“ та в Збірнику історично-фільозофічної секції т. V, можу отсе додати ще одну, знайдену мною недавно в гарній біблїотецї о. Вол. Садовського в Перемишлї. Між иньшими інтересними друкованими та рукописними книжками сеї біблїотеки єсть також спорий фолїянт книги „Medytacye Albo Rozmyślania Na Ewangelie przypadaiące Na wszystkie Niedziele, Dni, у Swięta Uroczyste całego Roku według Obrządku Swiętey Wschodniey Cerkwie; z przydatkiem na końcu Rozmyślania dla Kapłanów tak Zakonnych, iako у Świeckich, na zabawę ośmiodźienney Bogomyślnośći rozdźielonego, przez Wielebnego X. Jozefa Pietkiewicza Zakonu Świętego Bazylego W., niegdy Konsultora ordinis, у Starszego Byteńskiego, zebrane у spisane. A teraz z tychże Medytacyi Reiestrami: Pierwszym na Dni Wielkopostne, Święta Uroczyste etc. według Obrządku Swiętey Wschodniey Cerkwie; Drugim na Nedźiele у Święta według Obrządku Świętego Kośćioła Rzymskiego, nie tylko Bogomyślnośćią się bawiącym, ale у Kaznodźieiom potrzebnych wydrukowane Pierwszy raz Z Pozwoleniem Starszych [.] W Typografii J. K. Mosci Poczaiowskiey u WW. ОО. Bazylianów Roku Pańskiego 1754 (fol. стор. 488 + 6 стор. реєстрів + 1 стор. милок друку). Обложка сеї книги давня і значно знищена на рогах; на внутрішнїй сторонї чільної обложки прилїплено одну картку fol., з правого краю також значно знищену, друковану по однім боцї кирильськими буквами звісного Почаївського типу XVIII в., зрештою без означеня місця й року друку, один із тих принагідних друків, які в XVII і XVIII в. видавано в великих відпустових місцях, головно в Київі, і продавано побожним прочанам, чи то як памятку з відбутого відпусту, чи то з иньшою метою, признаючи, як у отсьому випадку, таким свисткам певну чудотворну силу на рівнї з сьвічечками сьв. Варвари, поясами від болю в крижах, перами з крил сьв. Михайла і т. и. артикулами чернечої спекуляції на побожну легковірність. Картка знайдена мною в біблїотецї о. Садовського доказує, що сей звичай, перенятий зрештою Русинами від латинської церкви, практикував ся в XVIII в. і в Почаєві. Ось біблїоґрафічний опис того рідкого, біблїоґрафами доси не завваженого листка. Піваркуш fol. був троха більшого формату від книги Пєткевича і для того при оправлюваню тої книги нашу картку з правого боку і з гори обкроєно так, що з правого боку відрізано всю дереворитну рамку, якою обведений друк, а в гори половину тоїж рамки. В рамцї читаємо на горі титул:

Ра́дости Приноше́нїе
Силою вы́шнѧгѡ ѡсѣне́ннѣй, и҆ радость ѿ а҆рхагг҃ла прїе́мшей,
ра҆дости прїѧтелищꙋ̀,
пребл҃гослове́ннѣй прⷭ҇но-Дв҃ѣ Бц҃ѣ.
Під сим титулом уміщений в дереворитній рамцї образок

икони Почаївської Божої Матери; в низу на тім дереворитї обік кінцїв ризи Богородицї читаєтъ ся дата зладженя рисунка, і прав­доподібно також друку: 1762. Під рисунком читаємо ось яку молитву :

Мл҃тва втора́ѧ къ прест҃ѣ́й Бц҃ѣ.
[Г]ж҃е влⷣчце дв҃о бц҃е, прїимѝ недостойнꙋю моли́твꙋ мою̀, и҆ сохранѝ мѧ ѿ на́глыѧ сме́рти, и҆ да́рꙋй мѝ пре́жде конца̀ покаѧнїе.

Отся друга молитва, се мабуть властивий ключ цїлого сього продукту манастирського промислу; нема нїякого сумнїву, що сю цидулу з відповідним благословенством продавано побожним почаївським прочанам як амулет, як охорону від наглої смерти, що здавна була для всїх вірних христіян найстрашнїйшою через те, що чоловік не мав часу висповідати ся, відбути по­кути, значить, гинув та пропадав не лише тїлом, але й душею. Інтересна також форма сеї молитви, зовсїм відповідна до форми латинських та польських лїтанїй; вона ще зайвий раз показує, що маємо тут документ латино-польського впливу в руській унїятській церкві.

Іван Франко.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.