Зівяле листя/Передмова до другого видання

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зівяле листя
Іван Франко
Передмова до другого видання
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Переднє слово до другого видання.

Чотирнацять літ після появи „Зівялого листя“ запотребилося друге видання сеї збірки ліричних пісень, найсубєктивнійших із усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка, та при тім найбільш обєктивних у способі мальовання складного людського чуття. Не можу сказати, щоб тодішня літературна критика гаразд зрозуміла інтенції та характер моєї збірки. Найпросторійше писання про неї Василя Щурата в „Зорі“ силкувалося осудити її як прояв зовсім зайвого у нас песимізму. Не тільки сам я, але  —  се стало мені відомо зараз тоді  —  також значна часть публики зовсім инакше зрозуміла ті поезії, і я надіюся, що й теперішнє покоління знайде в них не одно таке, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами.

Пускаючи до друку се друге видання, я, де можна, поробив язикові поправки, хоч се не скрізь було можливе. Не потребую, здається, додавати, що прозова передмова до першого видання, яка й тут друкується без зміни, також не більше, як літературна фікція. Давати ключ до пояснення поодиноких із тих віршів, не бачу потреби; мені здається, що й без автобіоґрафічного ключа вони мають самостійне літературне значіння. Львів, дня 10. падолиста 1910.

Іван Франко.