Зівяле листя/По довгім, важкім отупінню
| ◀ Передмова до другого видання | Зівяле листя Перший жмуток (1886—1893) «По довгім, важкім отупінню…» |
Не знаю, що мене до тебе тягне ▶ |
|
По довгім, важкім отупінню
Знов трискає хвиля пісень,
Неначе зпід попелу разом
Язиками блимне вогень.
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любови
Не згасла ще іскра жива.
Не згасла ще, тліла, ятрилась
Помимо сліз мо́їх роси;
Та вітер повіяв і попіл розвіяв —
Тепер ти вогонь той згаси!
Ні, годі! Не буду гасити!
Най бухає грішний вогень!
І серце най рветься, та вільно най ллється
Бурливая хвиля пісень!