Зівяле листя/Я не надіюсь нічого
| ◀ «Не надійся нічого» | Зівяле листя Перший жмуток (1886—1893) «Я не надіюсь нічого…» |
Безмежнеє поле в сніжному завою ▶ |
|
Я не надіюсь нічого
І нічого не бажаю —
Щож, коли жию і мучусь,
Не вмираю!
Щож, коли гляджу на тебе
І не можу не глядіти,
І люблю тебе! Кудиж те
Серце діти?
Усміх твій неначе сонце
Листя покріпля зелене,
А зїдає штучну краску —
Смійся з мене!
Я не надіюсь нічого,
Але як бажання сперти?
Не бажать життя живому,
Тільки смерти?
Жиймо! Кожде своїм шляхом
Йдім, куди судьба провадить!
Здиблемось колись — то добре,
А як ні — кому се вадить?