Ляхам.
І ми братали ся з Ляхами.
Т. Шевченко. І що ж, що ми з вами братались?
Все таки ми в дурнях остались.
Було колись волі доволі
Для нас і для вас на Вкрайіні,
І хліба доволі на полі,
Лиш жити б та бути до нині.
Та біс підкусив вас „брататись“,
Братерство ж навпак повернути:
Над братом панами остатись,
В ярмо єго шию пригнути.
І що ти братерства ціною
Загарбав у нас те, що наше, —
Сусіди обох нас з тобою
І тиснуть і друть, брате Ляше.
Та мало для тебе науки!
Як власти лиш крихту у руки
Дістав ти з німецькоі ласки,
Як крихта нам впалась свободи, —
Для нас тобі жаль тоі частки,
Нас тиснеш і кличеш — до згоди!
— Братаймось! — кричиш, і над нами
Знов панство нове закладаєш,
Немов під братерства словами
Братерського серця не маєш.
Братаймо ся, Ляше, та щиро,
Громадою, ділом і миром,
Братаймось, як з рівними рівні,
А не як пани і піддані!
Кори́сті най вяжуть нас спільні
А не пересуди погані.
І кождий на свойому полі
Для себе і жиймо й працюймо
Для власного щастя і долі!
Ратуймось в біді, та тямуймо
Докладно слова ті хороші:
Брат братом, а бриндзя за гроші.
21 нояб. 1882.
|
