З вершин і низин (1893)/Нераз у сні являє ся міні

Матеріал з Вікіджерел
З вершин і низин
Іван Франко
Зівяле листє
«Нераз у сні являє ся міні…»
• Інші версії цієї роботи див. Нераз у сні являється мені… Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Нераз у сні являє ся міні
О люба, образ твій, такий чудовий,
Яким яснів в моло́дощів весні,
В найкращі хвилі юноі любови.

Він надомною хилить ся, страшні
Полошить мари… З трепетом, без мови
Я в тіі очи знов гляджу сумні,
Що жар колись ятрили в мойій крови.

І на моє бурливе серце руку
Кладе той привид, зимну як змия,
І в серці втишує всі думи й муку.

На привид тихо, не змигнувши, я
Гляджу. Він хилить ся й без слів, без звуку
Моргає: Цить, засни! Я смерть твоя!