Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/Ніч тиха, всі вулиці в сні спочивають…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Поворіт до дому
Ніч тиха, всі вулиці в сні спочивають…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Ніч тиха, всі вулиці в сні спочивають… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


22.

Ніч тиха, всі вулиці в сні спочивають.
Колись моя люба в сій хаті жила;
Її вже не має, її тут не знають,
Оселя-ж лишилася та, що й була.

І там хтось стоіть, вгору глянув, здрігнувся,
І в ро́спачі руки ламає свої;
Ось місяць його освітив, — я жахнувся:
Обличчє і постать у нёго — мої!

Ти, ма́рище блі́де! ти, тінь моя власна!
Нащо́ мене дражниш коханням моїм?
І так незабута година нещасна,
Як серцем я рвався на місці отсім!

Л. У.