Наближалися Іжори

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наближалися Іжори
О. Пушкін, переклад — Юрій Отрошенко
Наближалися Іжори
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Наближалися Іжори

(музика Г. Свіридова, вірш О. Пушкіна)

Наближелися Іжори
І згадав я, сам собі,
В неба дивлячись простори,
Ваші очі голубі!..
Хоч мене звела, приміром,
Цнота ваших вій і мрій,
Хоч уславивсь я - вампіром
У місцевості своїй,
Та, - коліна перед вами
Я схилйти не посмів,
І коханням, - до нестями!
Ізбентежить - не схотів... -
Заклопотаний безмірно,
Бранець Світу, - в метушні
Я забуду, імовірно,
Вас, що так - прийшлась мені!

Легкий стан, розваг - невтомність,
Співрозмов - солодкий вир,
Обережну вдачу, скромність,
Хитрий сміх і хитрий зір!..
Коли ж - ні... - Як не забуду!
Я - до місць, де стрілись мй,
Через рік - ізнов - прибуду
І - влюблюсь, аж... - до зими!