Над морем зійшов місяченько (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Над морем зійшов місяченько
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Der Mond ist aufgegangen Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Поворіт додому», зб. «Книга пісень». Створення: 1823—1824, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 148 – 166.  


IX.


Над морем зійшов місяченько,
Поблискують хвилі сріблом;
Я любку мою обіймаю,
Серденька тремтять нам обом.

Я тихо сиджу, мене люба,
Кохана в обіймах держить.
«Що чуєш ти в гомоні вітру?
Чого біла ручка тремтить?»
 
«Ох, друже, не вітру то гомін!
То співи русалок лились,
Мої то співали сестриці,
їх море пожерло колись…»