Книга пісень (1892)/Над морем зійшов місяченько…
| ◀ Дівчино, рибалонько люба… | Книга пісень Поворіт до дому Над морем зійшов місяченько… пер.: Леся Українка |
Місяченько із-за хмар… ▶ |
|
9.
Над морем зійшов місяче́нько,
Поблискують хвилі срібло́м;
Я любку мою обіймаю,
Серде́нька тремтять нам обом.
Я тихо сиджу, мене люба,
Кохана в обіймах держить.
„Що чуєш ти в гомоні вітру?
Чого біла ручка тремтить?“
— „Ох, друже, не вітру то гомін!
То співи русалок лились,
Мої то співали сестриці,
Їх море пожерло колись”…
Л. У.