Не дивуйте мені, люди (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не дивуйте мені, люди
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Werdet nur nicht ungeduldig Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Поворіт додому», зб. «Книга пісень». Створення: 1823—1824, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 148 – 166.  


XLIII.


Не дивуйте мені, люди,
Що струна гіркої туги
Ще й тепер бринить виразно,
Хоч завів я співи другі.

Ось пождіть, замовкне хутко
Ся луна журби сумная,
І в загоєному серці
Зацвіте весна новая.