Книга пісень (1892)/Не дивуйте мені люде…
| ◀ Приснилась мені моя мила… | Книга пісень Поворіт до дому Не дивуйте мені люде… пер.: Леся Українка |
Пора вже мені добрий розум вернуть… ▶ |
|
45.
Не дивуйте мені люде,
Що струна гіркої туги
Ще й тепер бренить виразно,
Хоч завів я співи другі.
Ось пождіть, замовкне хутко
Ся луна журби сумная
І в загоєному серці
Зацвіте весна новая.
Л. У.