Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/Пора вже мені добрий розум вернуть…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Поворіт до дому
Пора вже мені добрий розум вернуть…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Пора вже мені добрий розум вернуть… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


46.

Пора вже мені добрий розум вернуть,
Дурниці свої забувати,
Мені вже обридло актёром тим буть,
З тобою комедію грати.

Малёвані дивно куліси я мав,
У стілі зовсім романтичнім,
Мій лицарський плащ ясно злотом блищав,
І був я в настрою величнім.

Хоч я схаменувся тепера зовсім,
Дурну тую гру покидаю,
А все почуваюсь нещасним таким,
Мов досі комедію граю.

Ой леле! жартуючи, я росказав
Найщирші свої почування.
Я з смертю в грудя́х гладіатора грав,
Що смерть удає для втішання.

Л. У.