Сухе осі́ннє пожовкле ли́стя з гілок тріпо́че, щось промовля́є,
Та слів ніхто́ ще не́ зрозумів.
Під хижим ві́тром шурхоче ли́стя, складає пісню, її співа́є,
Проте, в цій пісні — сумний мотив.
Шурхоче листя, щурхоче листя чи, враз, — замовкне,
то — зно́в шурхо́че,
З гілок — шуга́є у круговерть.
Під хижим вітром листочок кожен — тремтить і б'ється,
і дні, і ночі,
Листочок кожен — співа про смерть.
Шурхоче листя у круговерті, шурхоче листя у круговерті
Його час тліти сумний прийшов.
Щоб навесні, знов, — опісля смерті, щоб навесні, знов,
опісля смерті,
Між трав травневих — розквітнуть знов.
