Під хмарним небом/Вітер пісню, повну смутку…
| ◀ По веснї | Під хмарним небом «Вітер пісню, повну смутку…» |
На чужинї ▶ |
|
***
Вітер пісню, повну смутку
В чистім полї виє,
А у мене с тії піснї
Серце холодїє;
Як неначе буйний вітер,
Що гуля степами,
Долю нашої Вкраїни
Заміта снїгами,
І над нею там висока
Вироста могила,
І ще вищу намітає
Хуртовина біла.
Як неначе… Тілки-ж годї, —
Бо весна ще буде!…
Чом же серце знову плаче,
Чом же сьвітом нуде?
