Під хмарним небом/Ми з нею вчора посварились…
| ◀ І згадались мінї на чужинї… | Під хмарним небом «Ми з нею вчора посварились…» |
Я мучився довго ▶ |
|
***
Ми з нею вчора посварились,
Втекла росердившись вона, —
Я дожидавсь її даремно:
Тяглася довго ніч без сна.
Я сподївався слїз, докорів
І ждав насуплених я брів
І винну голову покірно
Заздалегідь уже схилив.
Але сьогоднї в хату вбігла
Весела знову й чепурна
І, с поцїлунком, сьміючися,
На шию кинулась вона.
До мене горнучись, тихенько
Прошопотїла: „Любий мій!“
А очі ясно і лукаво
Зоріли с під шовкових вій.
