Перейти до вмісту

Під хмарним небом/Отаман Музика

Матеріал з Вікіджерел
Під хмарним небом
Василь Чайченко
Отаман Музика
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1893
Отаман Музика.
Гайдамацька легенда. (На позичений сюжет.)
 
1.
На ринку в містечку

 Велика громада
Зійшлася з усюди
 Весела і рада.

2.
 
На ринку в містечку

 Стовпи іс петлею;
Страшний гайдамака
 Стоїть перед нею.

3.
 
Того-ж і радїє

 Громада велика,
Що згине сьогоднї
 Отаман Музика.

4.
 
„Останні хвилини

 Тепер доживаю —
Нехай перед смертю
 В свистілку заграю.“

5.
 
З землї до помосту

 Драбина велика, —
На нижньому щаблї
 Спинився Музика.

6.
 
Узяв він свистілку

 І дме він губами,
Послав дзвінкий голос
 Степами-лїсами:


7.
 
Струснулося листя

 У темному гаї,
Високая тирса
 В степу коливає.

8.
 
Кат лядський гукає:

 „Гей чуєш бо, брате!
Покинь! на тім сьвітї
 Час буде дограти!“ —

9.
 
„Гей поки живу я, —

 Ще втну я сьпіванку,
В сьпіванцї уславлю
 Свою я коханку.“

10.
 
Ізнов на драбину

 Ще вище ступає,
До степу, до гаю
 Він голос пускає.

11.
 
І падало листє

 З несьвіцького грання,
Здіймалось бурхливе
 В річках хвилювання.

12.
 
Кат знову гукає:

 — „Гей чуєш бо, брате!
Кінець вже драбинї, —
 Нам треба кінчати!“ —

13.
 
„Нехай же в останнє

 Я ще раз заграю —
Що кидаю в сьвітї,
 Те все повітаю!“


14.
 
Заграв тодї знову

 Отаман Музика,
І пісня лунає
 Могутна і дика, —

15.
 
Аж чорнії хмари

 Сховали пів неба:
— „Гей чуєш?“ — кат знову, —
 — Кінчати нам треба!

16.
 
Даремнеє слово!

 Він грає і грає:
Від рік і від моря,
 Від степу, від гаю

17.
 
Вернувся той голос

 Чудною луною:
Сто душ гайдамаків
 Гукнуло: „до бою!“

18.
 
„Гей де наш отаман?…

 Бий Лядсьтво прокляте,
В петлю того ката
 Тягни, пане-брате!“

19.
 
З Ляхами, з Жидами

 Будинки палають:
Ревуть гайдамаки:
 „Оттак у нас грають!“