Під хмарним небом/Удові
◀ Шматок хлїба | Під хмарним небом Удові |
Могила ▶ |
|
Удові.
За їм не ридай, не вбивайся, небого:
Заснув бо тепер він на віки,
Скінчилися болї сконання тяжкого,
Всї муки скінчились великі.
І скоро труна під землею сирою
Сховає ті муки, те горе;
Життя неприхильне, повите журбою
Порвалось… затих, не говоре,
Не чує нїчого… Хай дїти маленькі
Голодні гіркими сльозами
Ридають, припавши до бідної неньки,
Їі обхошивши руками;
Хай кличуть його, татуся свого, дїти,
Хай мати над мертвим голосить, —
Він білш не почує: він чув на цїм сьвітї
Багато — і вже йому досить!…
Не плач же, небого, по йому гіркими!
Ти краще-б за себе ридала:
Він з муками, з горем розстався тяжкими,
А ти їх ще більше придбала!…
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_029.jpg/50px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_029.jpg)