Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бабич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бабич
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́бич, ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самецъ стрекозы. Шейк.