Словарь української мови (1924)/баламута
| ◀ баламут | Словарь української мови Б баламута |
баламутити ▶ |
|
Баламу́та, ти. 1) м. = Баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.
| ◀ баламут | Словарь української мови Борис Грінченко Б баламута |
баламутити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
баламута
Борис Грінченко
1924
Баламу́та, ти. 1) м. = Баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.