Словарь української мови (1924)/баранчук

by Борис Грінченко

◀ баранчик

Словарь української мови Борис Грінченко Б баранчук

бараня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Баранчу́к, ка, м. = Баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.