Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беззаконний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беззаконний
Берлін: Українське слово, 1924

Беззако́нний, а, е. Беззаконный. Чуб. I. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.