Словарь української мови (1924)/бех

by Борис Грінченко

◀ бефель

Словарь української мови Борис Грінченко Б бех

бехати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бех! меж. 1) Бухъ! (о паденіи). 2) Бацъ! (о выстрѣлѣ). ЗОЮР. I. 284.

Бех, ха, м. 1) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 2) Въ заклинаніяхъ употребл. какъ болѣзнь, родственная съ бешихою. Богородице Діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. I. 115.