Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блазник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блазник
Берлін: Українське слово, 1924

Бла́зник, ка, м. Ум. отъ блазень.