Словарь української мови (1924)/божок

by Борис Грінченко

◀ божо

Словарь української мови Борис Грінченко Б божок

боз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Божо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ Біг, Бог. Фр. Пр. 101. 2) Идолъ, кумиръ. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 4) — сви́нний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. См. Богун 2.