Словарь української мови (1924)/булькнути
Зовнішній вигляд
◀ булькіт | Словарь української мови Б булькнути |
булькотати ▶ |
|
Бу́лькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.