Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бундючно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бундючний Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бундючно 		бундячитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Бундю́чно, нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/бундючно&oldid=561176