Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бунчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бунчати
Берлін: Українське слово, 1924

Бунча́ти, чу, чиш, гл. = Брунчати. Вх. Уг. 229.