Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бунчужний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бунчати Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бунчужний 		бунчук ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Бунчу́жний, ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/бунчужний&oldid=561195