Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буркниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буркниця
Берлін: Українське слово, 1924

Буркни́ця, ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.