Словарь української мови (1924)/буркнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́ркнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.