Словарь української мови (1924)/буркітник
| ◀ буркіт | Словарь української мови Б буркітник |
буркниця ▶ |
|
Буркі́тник, ка, м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.
| ◀ буркіт | Словарь української мови Борис Грінченко Б буркітник |
буркниця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
буркітник
Борис Грінченко
1924
Буркі́тник, ка, м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.