Словарь української мови (1924)/буц

by Борис Грінченко

◀ бухтіти

Словарь української мови Борис Грінченко Б буц

буцати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Буц! меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.

II. Буц, ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).