Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білозерець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білозерець
Берлін: Українське слово, 1924

Білозе́рець, рця, м. = Білозірець. На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець. АД. I. 190.