Словарь української мови (1924)/білозерець

by Борис Грінченко

◀ білогузка

Словарь української мови Борис Грінченко Б білозерець

білозір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Білозе́рець, рця, м. = Білозірець. На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець. АД. I. 190.