Словарь української мови (1924)/білозірець

by Борис Грінченко

◀ білозір

Словарь української мови Борис Грінченко Б білозірець

білозірка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Білозі́рець, рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. I. 194.